Історія закладу освіти

Село Прохори — центр Прохорської сільської Ради Борзнянського району Чернігівської області. Розміщене за 25 км. від районного центру м.Борзни, за 105км. від обласного міста Чернігів. За 4 км. від центра села проходить автострада Київ-Москва.

Засноване село в ІІ половині 17 ст. Перші поселенці були козаки. В центрі села в 1893р. була відкрита початкова 3-х річна школа спочатку в жилій хаті. Першим учителем був Олисей Федорович Коломійченко. В школі працював і піп Котловський. У школі навчалися переважно діти заможних.

В 1925 році з ініціативи батьків була відкрита семирічна школа. В 1924 році під керівництвом партійної організації с.Комарівки було організовано першу комсомольську групу, секретарем була Годило Серафима Костянтинівна. В 1924 році з ініціативи комсомольців була створена піонерська організація, яка нараховувала 27 чоловік. Першим вожатим був Шурміль Іван Васильович. Першими піонерами були: Кудлай Марко Кузьмович, Редевич Семен Антонович. Пирковський Володимир Кононович і ін. Піонери добре працювали і відпочивали. Самі піонери дали більше 25 концертів для працівників полів і ферм.

У 1939 р. відкрита середня школа. На захист Вітчизни зі зброєю в руках пішло з села 600 громадян, поряд із старшими по віку людьми йшли випускники школи. Одному з випускників школи присвоєно звання Героя Радянського Союзу — Коломійченку Івану Дмитровичу. В роки фашистської окупації с. Прохори, яка тривала рівно 2 роки, школа не працювала. В приміщенні школи фашисти розмістили конюшню. 13 вересня 1943 року було звільнено наше село. З 25 вересня 1943 року відновила свою роботу школа. Учні-старшокласники були першими помічниками педколективу в боротьбі за високу успішність, свідому дисципліну. Але війна продовжувалась ще, і старшокласники навчаючись у школі, допомагали кувати перемогу над ворогом. Під керівництвом комсомольців зібрано на виготовлення танка 6 тисяч карбованців. Після звільнення села від окупантів старшокласники включилися у відбудову зруйнованого господарства. Не покладаючи рук працювали вони в літній час на полях свого колгоспу, щоб як найшвидше полікувати рани, нанесені війною. Та головним завданням школярів було відмінне навчання та зразкова поведінка. Сахно Наталія Павлівна була перша після Великої Вітчизняної війни нагороджена за відмінні успіхи в навчанні і зразкову поведінку золотою медаллю в 1946 році. Щороку в школі працює учнівська виробнича бригада. За досягнення великих успіхів у вирощуванні кукурудзи в 1963 році учнівська виробнича бригада (бригадир Луценко Світлана Яківна) нагороджена почесною грамотою ЦК ВЛКСМ і занесена до книги „Літопис трудових справ в комуністичному двадцятиріччі”. У 1964 році учнівська виробнича бригада нагороджена грамотою ЦК ВЛКСМ України і затверджена учасником Всесоюзної виставки досягнень народного господарства. У цьому ж 1964 році відбувся зліт виробничих бригад у районі, де нашу бригаду нагородили цінним подарунком — духовим оркестром. Це нагорода Чернігівського облво.

У 1971 році в центрі села поблизу старої будівлі школи відкрито новозбудовану двоповерхову школу розраховану на 300 учнів. В цій будівлі школа знаходиться і сьогодні. В школі зараз навчається 61 учні, працює 16 вчителів.

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi